Права спадкоємця в угоді про довічне утримання

Угода про довічне утримання (договір довічного утримання) є одним із видів цивільно-правових договорів, який регулюється Цивільним кодексом України (ЦКУ). Відповідно до статті 744 ЦКУ, за договором довічного утримання одна сторона (відчужувач) передає іншій стороні (набувачеві) у власність нерухоме майно, а набувач зобов'язується утримувати відчужувача до кінця його життя.

Щодо можливого впливу такої угоди на права спадкоємців, варто зазначити, що укладення договору довічного утримання може змінити склад спадщини, оскільки майно, яке передається за цим договором, вже не буде входити до спадкової маси. Це означає, що потенційні спадкоємці, до яких ви можете належати, не зможуть претендувати на це майно після смерті відчужувача.

Відповідно до статті 745 ЦКУ, відчужувач має право вимагати розірвання договору у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов'язків. Це може стати підставою для повернення майна до спадкової маси.

Щодо можливості відмови від спадку, відповідно до статті 1273 ЦКУ, спадкоємець має право відмовитися від прийняття спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Це рішення є добровільним і не залежить від наявності договору довічного утримання.

Таким чином, при укладенні договору довічного утримання ваші права як спадкоємця можуть бути обмежені у частині можливості претендувати на передане за договором майно. Водночас, важливо враховувати ваші права на оскарження договору у разі його неналежного виконання. Рекомендується проконсультуватися з юристом задля детального аналізу ситуації та захисту ваших інтересів.